Головна сторінка

Boa Constrictor. (Краків, 1943)

Іван Франко

В околиці рознеслася вістка поміж усіма маєтнішими або й тими, що бажали швидко доробитися, про Домсову нахідку і про „чистий інтерес“, який з того можна б зробити. Всі, а особливо жиди, лавою поперли в Борислав, хто з готовими грішми, а хто й так, на щастя. Почалася боротьба, якої досі не бачила Галичина. Слизький, влізливий жидівський елемент, мов вода підчас повені, вдирався в усі закутини, всі шпарки, шпів, немов тисячі хробаків, показувався всюди, де його ніхто й не сподівався. Докладне знання простого люду, умілість використовувати його, ошукувати в дрібницях, на кождім кроці, — надавали жидам велику перевагу над німецькими капіталістами і всякими фаховими людьми. Домс не міг видержати їх конкуренції і, хоть не переставав держатися в Бориславі, одначе діло не приносило такої користи, якої сподівався. Тільки жиди зі своїм „грабіжницьким господарюванням“ могли вдержатися. Вони не вважали на нінащо, аби тільки добути „кип'ячку“. Закопи робили вузькі, огороджували хворостом, вентиляція спершу була дуже мізерна, ніяких приписів безпеки ні здоров'я не зберігали, — тисячі, тисячі робітників гибли за марний зиск, а жиди збивали тисячі і міліони. Вони й один одному не пропускали. Де один добув нафту, другий копав зараз тут же побіч нього, брав глибше, підкопувався під тамтого. Уряд не міг собі з цим дати ради, бо довгий час не було в Бориславі майже ніякої урядової контролі, майже ніякого надзору над публичним безпеченством. Всілякого роду проступки, а то й страшні темні справки, були дуже звичайні. Село Борислав поволі щезало в тім непросліднім хаосі, мов піна на воді. Давні побиті бойовики встали з могил, а встаючи розвалили село, що виросло було над ними!

Герман Ґольдкремер був один з перших спекулянтів, що злетіли на Борислав, мов хижі ворони на падло.